Замовити дзвінок
Звоните в Киев
Киев
Здоров’я від А до Я
Здоровий спосіб життя
24.04.2014
Текст підготовлено: Алена Кондратенко
Метеоризм

метеоризм

Визначення поняття (що це?)

Причини

Механізми виникнення та розвитку (патогенез)

Клінічна картина (симптоми та синдроми)

Діагностика

Лікування

До яких лікарів звертатись

Джерела

 

 

Визначення поняття

Метеоризм - підвищений вміст газів в кишковику і пов'язані з ним клінічні розлади.

Метеоризм - надмірне накопичення газу в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) внаслідок його підвищеного утворення або порушення виведення - відноситься до поширених синдромів внутрішніх хвороб. Газ міститься головним чином в шлунку і товстій кишці.

Повернутись до змісту

 

 

Причини захворювання

В нормі, в кишковику дорослої людини міститься близько 200 мл різних газів, в їх число входять:

*азот 11-92%

*вуглекислий газ до 50%

*кисень до 11%

*водень до 10%

*метан до 60%

*сірководень до 30%

*аміак та ін.

Джерела шлунково-кишкового газу:

*відносно велика частина газів потрапляє в кишковик в процесі ковтання, а також азот, кисень і вуглекислий газ, крайнім ступенем цього явища є підвищене заковтування повітря (аерофагія) під час їжі, чому сприяє квапливий прийом їжі, розмови під час їжі, пиття через соломинку і жування жувальної гумки, а також невротичні розлади

*велика кількість вуглекислого газу надходить у шлунково-кишковий тракт з газованими напоями

*деяка кількість вуглекислого газу може утворюватися в шлунку в результаті реакції карбонатів їжі з соляною кислотою шлункового вмісту

*важливе джерело кишкових газів - метаболічна активність мікроорганізмів кишковика, найбільш активно представлена в товстій кишці; переважна в кишечнику в нормальних умовах сахаролітична мікрофлора в значній мірі для своїх енергетичних потреб утилізує непереварені і невсмоктані в тонкій кишці вуглеводи; у першу чергу, мова йде про харчові волокна і деякі олігосахариди і дисахариди; в результаті процесів бродіння мікроб отримує АТФ, а навколишнє його середовище (тобто кишковий вміст) ряд метаболітів, зокрема газоподібних

*деяка кількість газів надходить в просвіт кишки з крові, однак обсяги їх відносно невеликі

Види мікробного бродіння в шлунково-кишковому тракті:

*гомоферментативне молочнокисле бродіння - характерне для лактобактерій та стрептококів товстої кишки, переважно утворюється молочна кислота (до 90%), вуглекислий газ, водень, вода

*гетероферментативне молочнокисле бродіння - крім молочної кислоти, утворюються і інші метаболіти (оцтова кислота), притаманні біфідобактеріям

*спиртове бродіння - веде до утворення вуглекислого газу і етанолу, є побічним метаболічним шляхом у деяких представників лактобактерій та клостридій

*мурашино-кислий, пропіоново-кислий, масляно-кислий, ацетонобутиловий або гомоацетатний види бродіння використовують для отримання енергії окремі штами Escherichia coli і клостридії летючі жирні кислоти, вуглекислий газ, водень і вода утворюються при всіх варіантах бродіння

Метан. У невеликих кількостях в кишковику може утворюватися метан. Його наявність у складі кишкових газів свідчить про присутність в кишковому мікробіоценозі Methanobrevibacter smithii.

Сполуки сірки. Мікробний метаболізм сірковмісних сполук, в першу чергу, білків (зокрема, білків слизу) обумовлює присутність сірководню, проте його великі концентрації пов'язані з надмірною активністю протеолітичної флори, нерідко як наслідок порушення процесів травлення і всмоктування в тонкій кишці і надходження неперетравлених білків в товсту кишку.

Аміак. Також в результаті мікробного метаболізму білків утворюється аміак, який легко може проникати через кишкову стінку в кров портальної системи і затримується печінкою. Нормальна мікрофлора кишковика сприяє зниженню процесів дифузії аміаку в кров, знижуючи рН в просвіті товстої кишки, в результаті чого аміак іонізується з утворенням іонів амонію, які зв'язуються в солі і виводяться з калом.

Газ, що міститься в кишковику, в основному евакуйований через анальний отвір, хоча деяка його кількість всмоктується в кров і виводиться через легені або утилізується організмом.

Залежно від причини метеоризм можна підрозділити на:

*аліментарний метеоризм - виникає внаслідок вживання продуктів, процес травлення яких супроводжується підвищеним виділенням газів в кишці (це продукти, що містять підвищену кількість грубої клітковини, целюлози, пектину, геміцеллюлози та інш, а також газовані напої, продукти, що викликають бродильні процеси, квас, пиво, в яких самостійно відбувається бродіння в результаті ферментативних процесів)

*дигестивний метеоризм - є наслідком порушення процесів травлення: при ферментативній недостатності, розладах всмоктування, порушеннях ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот

*дисбіотичний метеоризм - розвивається внаслідок порушення складу мікрофлори в товстій кишці

*механічний метеоризм - наслідок механічних порушень евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, які призводять до порушень пасажу, - спайок, стенозів, пухлин; в даних випадках він часто має локальний характер

*динамічний метеоризм - виникає внаслідок порушення рухової функції шлунково-кишкового тракту, при цьому явно підвищеної кількості газу зміненого складу може не бути, але його транзит по кишковику уповільнений, цей варіант можливий при парезі кишковика в післяопераційному періоді, інотоксикації, перитоніті, після ваготомії, а також при синдромі подразненої кишки, що супроводжується порушенням моторики та координованості діяльності різних відділів кишковика; до динамічного можна віднести і метеоризм, що виникає при деяких варіантах аномалій будови і положення товстої кишки

*циркуляторний метеоризм - є наслідком порушення місцевого або загального кровообігу - ішемічні коліти, венозний застій у великому колі кровообігу, портальна гіпертензія

*психогенний метеоризм - в основі лежать порушення моторної і евакуаторної функцій кишковика

*висотний метеоризм - розвивається внаслідок зниження атмосферного тиску при підйомі на висоту, коли гази розширюються, і відносний парціальний тиск їх збільшується

Повернутись до змісту

 

 

Механізми виникнення і розвитку захворювання (патогенез)

Газ, що накопичився в ШКТ, в нормі частково всмоктується в товстій кишці, а частково евакуйовується через кишковик і стравохід назовні. В нормі здорова людина виділяє 0,5-1,5 л газів за 13-15 пасажів на добу.

Явища метеоризму складаються з двох патогенетичних ланок: надлишкового газоутворення і порушення пасажу по ШКТ.

Близько 70% газу, що міститься в ШКТ, становить заковтуване повітря. За один ковтаючий рух в результаті аерофагії в шлунок потрапляє близько 2-3 мл повітря. При розмовах під час їжі, у разі квапливого проковтування їжі, пиття через соломинку, жуванні жувальної гумки обсяг потрапляємого в шлунок повітря різко збільшується. Підвищеному заковтуванню повітря сприяє гіперсалівація будь-якого генезу, а також сухість слизової порожнини рота. Невелика частина газу, переважно вуглекислий газ, утворюється в результаті взаємодії соляної кислоти шлункового соку з харчовими продуктами. Велика частина повітря потрапляє в кишечник, а частина евакуююється з шлунку шляхом відрижки повітрям, яка часто турбує людину.

У просвіті кишки газу в нормі міститься близько 200 мл. Як вже було сказано вище, частина його становить повітря його шлунка, решта утворюється в кишковику.

До складу кишкового газу входять: азот (11-92%), кисень (0-11%), вуглекислий газ (3-54%), водень (1-10%), метан (0-56%), сірководень (0-30%).

У просвіті кишки продукуються вуглекислий газ, водень, ароматичні сполуки (індол, скатол, сірководень, меркаптан, метан). Останні визначають неприємний запах газів, що виділяються з кишки. У верхніх відділах тонкої кишки утворюється значна кількість вуглекислого газу як результат взаємодії іонів водню, що надходять з шлунку, і іонів бікарбонатів, які секретуються переважно підшлунковою залозою.

У товстій кишці вуглекислий газ продукується в результаті ферментативної дії кишкових бактерій на органічні речовини, не розщеплені і не всмоктані в тонкій кишці. До них відносяться рослинні волокна, целюлоза, пектин, геміцелюлоза, лігнини.

Таким джерелом газу в кишковику є його дифузія з плазми крові в просвіт кишки в результаті різниці парціального тиску. Найбільш важливий внесок азоту, різниця між парціальним тиском якого і парціальним тиском в кишковику найбільш велика.

Акумульовані в кишковику гази являють собою піну, що складається з безлічі дрібних бульбашок, кожна з яких оточена шаром в'язкого слизу. Ця слизова піна покриває тонким шаром слизову оболонку кишки, що ускладнює пристінкове травлення, знижує активність ферментів, ускладнює процеси всмоктування, у тому числі води. Через слиз порушуються процеси абсорбції газів кишкової стінки.

Порушення пасажу газів по кишковику в ряді випадків є проявом парезу кишковика, зокрема при перитонітах, в післяопераційному періоді. При кишковій непрохідності виникає місцевий метеоризм - локальне здуття, що супроводжується на перших етапах посиленою перистальтикою ділянок кишковика, розташованих проксимальніше місця звуження. Безумовно, ці важкі стани вимагають термінового хірургічного втручання. Крім цього, різні варіанти дискінезії кишковика, синдром подразненої кишки також призводять до відчуття здуття. У ряді випадків ці явища можуть і не бути обумовлені збільшенням обсягу газу, а бути наслідком порушення перистальтики і кишкового транзиту.

Явища метеоризму складаються з двох патогенетичних ланок:

*надлишкового газоутворення

*порушення пасажу по шлунково-кишковому тракту

1. Основною причиною підвищеного вмісту газів в кишковику є підвищена метаболічна активність кишкової мікрофлори (серед фізіологічних причин цього феномену слід зазначити вживання багатих клітковиною продуктів рослинного походження, а також родзинок, бобів, гороху, чорного хліба, квасу, пива).

2. Також газоутворення збільшується при багатьох патологічних станах, що призводять до порушення складу кишкового мікробіоценозу. Зміни складу кишкового мікробіоценозу і, як наслідок, розвитку метеоризму може сприяти порушення процесів травлення, всмоктування, а також зміна кишкової моторики. По суті, практично при будь-якому захворюванні органів травлення може спостерігатися дисбактеріоз кишковика і метеоризм як прояв останнього.

3. Частою причиною метеоризму є лактазна недостатність, непереносимість молочного цукру лактази внаслідок недостатності ферменту тонкої кишки лактази. В нормі лактаза розщеплює молочний цукор на глюкозу і галактозу, які всмоктуються в кров в тонкій кишці, однак при лактазній недостатності молочний цукор не розщеплюється і в незміненому вигляді доходить до товстої кишки, де утилізується мікроорганізмами із збільшенням продукції газів. Крім того, нерозщіплена лактаза в товстій кишці стимулює секрецію води, що зумовлює розвиток рідкого, пінистого випорожнення з кислим запахом. Всі зазначені симптоми виникають тільки на тлі споживання молочних продуктів, що містять лактазу, в першу чергу незбираного молока. Кисломолочні продукти містять меншу кількість молочного цукру і при невеликому зниженні активності лактази можуть вживатися в їжу. Сир лактази не містить, і його прийом симптомів не викликає.

Лактазна недостатність може бути:

*первинною - пов'язана з генетичними особливостями індивідуума і генетичною

*вторинною - виникає на тлі захворювань тонкої кишки, а також як прояв конституціональної недостатності, яка пов'язана з тим, що у частини людей (клінічно здорових!) активність лактази в тонкій кишці з віком знижується і вони перестають переносити молочні продукти; цей процес може початися вже в другій половині першого року життя і не вважається патологічним

4. Часта причина метеоризму - синдром роздратованого кишковика, що проявляється поєднанням болів в животі із зміною характеру випорожнення і/або метеоризмом - причиною метеоризму при синдромі роздратованого кишковика є порушення моторики кишковика, яке призводить до зміни складу кишкового вмісту і, як наслідок, складу кишкової мікрофлори; при певних умовах газотвірна активність останньої підвищується, що клінічно проявляється у вигляді метеоризму.

Підвищений вміст газів в кишковику веде до розтягування кишковика, стимулює тим самим перистальтику, викликаючи больову симптоматику. В той же час чіткої кореляції між вмістом газів в кишковику і клінічними проявами метеоризму не спостерігається, що пов'язано зі значною індивідуальною варіабельністю інтерорецепції. У пацієнтів з низьким порогом реагування інтерорецепторів кишковика виражена клінічна картина може спостерігатися при незначному газоутворенні, а в осіб з високим порогом реагування скарги не відзначаються навіть при значному утворені газів в товстій кишці.

Повернутись до змісту

 

 

Клінічна картина захворювання (симптоми та синдроми)

Збільшення обсягу кишкових газів може призводити до симптоматики у вигляді:

*відчуття розпирання в животі

*гурчання

*болів

*збільшення живота

*прискореного відходження газів

!!! виражений метеоризм може порушувати звичайний спосіб життя людини, істотно впливати на його психічний стан, приводити до неспокою, тривоги і навіть депресії; у дітей першого року життя метеоризм здатний призвести до порушення сну, харчування дитини, вплинути на психомоторний та фізичний розвиток

Можна виділити два варіанти прояву метеоризму:

*перший варіант - основним проявом є значне збільшення живота за рахунок здуття кишковика, при цьому відходження газів не відбувається через спазм товстої кишки; основні відчуття - дискомфорт, розпирання живота, біль

*другий варіант - характеризується постійним бурхливим відходженням газів з кишковика, що значно обмежує якість життя і перебування в суспільстві; при цьому виражений больовий синдром незначний, переважають скарги на "гурчання" і "переливання" в животі

Можуть з'являтися позакишкові симптоми з боку серцево-судинної системи у вигляді печіння в ділянці серця, порушення ритму, а також розлади в рамках астенонеротичного синдрому в ідеї зниження на фоні настрою, порушення сну, загальна слабкість.

Виявляється почуттям здуття живота, що супроводжується збільшенням його кола, підвищеним відходженням газів через анус (флатуленція). При добре розвиненій мускулатурі передньої черевної стінки скупчені гази можуть піднімати діафрагму, викликаючи задишку. Нерідко наголошується бурчання в животі, чутне не тільки самими пацієнтами, але і оточуючими. В основі останнього явища лежить одночасне переміщення через звужений простір рідини та газів. У частини пацієнтів посилене утворення газів або порушення їх пасажу може стати причиною больових відчуттів у кишковику. Вираженість болів при відсутності механічної перешкоди не завжди залежить від обсягу нагромаджених газів. Вона пов'язана з вісцеральною гіперчутливістю і визначається ступенем моторних порушень. Так, у ряді випадків практично без підвищеного газоутворення можуть спостерігатися здуття живота і болю. Як вже зазначалося вище, це може бути пов'язане з порушеннями транзиту і часто пов’язане з певними анатомічними особливостями фіксації ободової кишки. Зсув діафрагми газовим міхуром може дратувати діафрагмальний нерв, викликаючи неприємні відчуття в прекардіальній області, кардіалгії, рефлекторні порушення серцевого ритму.

Перкуторно визначається яскраво виражений тимпаніт в області проекції шлунку і товстої кишки.

Рентгенологічно виявляється підвищена пневматизація шлунку і товстої кишки, високе стояння діафрагми, особливо лівого її купола. Може спостерігатися каскадна деформація шлунку, скупчення повітря в дистальних відділах кишковика, в основному в області флексур.

Аускультація в основному допомагає в діагностиці механічного або динамічного метеоризму. Так, при парезі кишковика кишкові шуми ослаблені або відсутні, при кишковій непрохідності визначаються високотональні шуми на ранніх стадіях стенозу і шум плескоту при одночасному скупченні великої кількості рідини і газу.

Детальне вивчення анамнезу та клінічне обстеження хворого дозволяє встановити причину метеоризму.

Повернутись до змісту

 

 

Діагностика захворювання

Крім клінічних проявів у виявленні причин допомагає обстеження органів шлунково-кишкового тракту.

Повернутись до змісту

 

 

Лікування захворювання

Консервативне лікування

Принцип лікування метеоризму:

*корекція дієти

*лікування захворювань, що викликали метеоризм

*відновлення рухових порушень (шляхом призначення прокінетиків)

*лікування порушень біоценозу кишковика (біопрепарати)

*видалення нагромаджених газів з просвіту кишки

Для ефективного усунення метеоризму слід зрозуміти причину, яка його викликає.

1. Якщо метеоризм пов'язаний з особливостями харчування та режиму пацієнта, які в більшості випадків цілком реально усунути, то слід рекомендувати регулярне повноцінне харчування в спокійній обстановці. Доцільне включення в раціон пробіотичних кисломолочних продуктів. Їх регулярне вживання сприяє відновленню складу і метаболічної активності мікрофлори кишковика, а також нормалізації моторної функції.

2. При виявленні захворювань шлунково-кишкового тракту в першу чергу слід лікувати ці захворювання.

3. Дієта при метеоризмі визначається основним патологічним процесом:

*при лактазній недостатності обов'язковим є дотримання безлактазної або низьколактазної дієти з виключенням або зменшенням молочного цукру в раціоні; для дітей першого року в цьому випадку слід застосовувати низьколактазні молочні суміші або спеціальні препарати лактази

*при синдромі роздратованого кишковика з метеоризмом кількість продуктів рослинного походження слід тимчасово зменшити, необхідно проконсультуватися з невропатологом і психологом, а як симптоматичні засоби для усунення болю можуть використовуватися спазмолітики (у дітей старшого віку або дорослих, наприклад, дюспаталин)

4. З метою корекції складу кишкової мікрофлори показано призначення пробіотиків - препаратів, що містять живі мікроорганізми, що мають позитивний вплив на мікробний баланс кишковика

5. Для швидкого зняття явищ метеоризму та поліпшення якості життя пацієнтів повинні бути рекомендовані препарати, що купірують підвищене газоутворення в кишковику. До таких препаратів відносяться адсорбенти й піногасники. У число перших входять активоване вугілля, поліфепан, препарати вісмуту, гідроксиду алюмінію, фосфат гідроксиду алюмінію, магнію, трисіліката магнію. Дія активованого вугілля настає не досить швидко і триває недовго. Інші препарати, на жаль, не володіють виборчою дією і тому разом з газами з просвіту кишки можуть адсорбувати вітаміни, мінеральні з'єднання, мікрофлору. Крім того, частина з них сприяє уповільненню кишки.

6. В якості додаткового засобу для усунення самого симптому метеоризму та полегшення стану пацієнта протягом багатьох років широко застосовуються препарати з групи піногасників, що містять сіметикон - суміш полімеру диметсілоксана з діоксидом кремнію. Сіметикон швидко і ефективно усуває ознаки підвищеного газонаповнення в кишковику, не має побічних ефектів і вікових обмеженнь. При прийомі препарату явища флатуленції зменшуються не тільки внаслідок ефекту піногасіння, вхідного в нього сіметикону, але і завдяки грибковій діастазі, що підсилює гідроліз крохмалю і глікогену до більш простих дисахаридів, а також папаїну, що бере участь в розщепленні деяких компонентів білкового походження

7. Оскільки практично у всіх випадках метеоризму мають місце порушення процесів травлення, доцільним є призначення ферментів підшлункової залози, що значно підвищує ефективність усунення метеоризму. Ферментативні препарати можуть призначатися самостійно або у складі комбінованих з сіметиконом препаратів.

Важливими заходами є коригування дієти шляхом усунення чи обмеження продуктів, що викликають аліментарний метеоризм, і роз'яснення правил гігієни харчування, що сприяють усуненню аерофагії.

Лікування порушень з боку різних органів травної системи включає проведення адекватної замісної ферментної терапії. При цьому необхідно пам'ятати, що призначення ферментативних препаратів при відсутності недостатності ферментів недоцільно. Паралельно з ферментною терапією необхідно намагатися скорегувати дісбіоз кишковика.

Із сучасних засобів, що впливають на моторику, слід назвати насамперед прокінетики і селективні антагоністи кальцію. До прокинетиків, які активно впливають на пасаж вмісту товстої кишки за допомогою активізації серотонінових рецепторів і посилення вивільнення ацетилхоліну, відноситься координакс (цизаприд, цизап, перистіл). Особливо показаний препарат при сповільненому транзиті по кишковику. При домінуванні в моторних порушеннях гіпертонусу товстої кишки або при наявності больових відчуттів доцільно призначення спазмолітиків букоспан, спазмомен, зокрема селективних антагоністів кальцію (дицетел). Вплив на надсегментарні центри вегетативної регуляції (грандаксин) покращує психоемоційний стан, що в ряді випадків дозволяє зменшити вісцеральну гіперчутливість і нормалізувати моторику шлунково-кишкового тракту.

Фітотерапія при метеоризмі:

*Трава звіробою, трави деревію, трави сушениці болотної - порівну. Три ст. ложки суміші настоювати 4 години в термосі на 1 л кип’ятку, процідити. Приймати по півсклянки 4-5 разів на добу.

*Листя м'яти, насіння анісу, кмину, фенхеля - всього порівну. 2 ч. ложки суміші заварити 1 склянкою кип’ятку, настоювати в щільно закритому посуді 6 год. Пити невеликими ковтками 1 склянку за добу.

*Плоди горобини 4 частини, листя м'яти 3 частини, насіння кропу 3 частини, корінь валеріани 2 частини. Одну ст. ложку суміші заварити 1 склянкою кип’ятку, настоювати 4 години в щільно закритому посуді. Пити по півсклянки 2 рази на добу.

*Трава буркуну, трава цикорію, трава м'яти, плоди коріандру, трава золототисячника - порівну. 2-3 столові ложки подрібненого збору заливають 1 літром кип’ятку, настоювати ніч в термосі. Беруть по 100-200 мл за 30 хвилин до їди протягом дня.

*2 столових ложки плодів чорниці і 3 столових ложки ягід черемшини, змішати, залити 10 столовими ложками води, довести до кипіння, кип'ятити на повільному вогні хвилин 10-12. Приймати по 1/4 склянки 2 рази на добу.

*1 столова ложка кмину, 4 столових ложки коріння валеріани, 6 столових ложок квітів ромашки. Змішати. 1 столову ложку суміші заварити склянкою кип’ятку, настоювати 3-4 години в закритому посуді, процідити. Приймати по 1 склянці вранці і увечері.

Повернутись до змісту

 

 

До яких лікарів звертатися  

Гастроентеролог

Терапевт

Сімейний лікар

Повернутись до змісту

 

 

Використана література

http://sanaris.com.ua

http://doctorspb.ru

http://medvisnik.com.ua

Повернутись до змісту

 





Вверх