Замовити дзвінок
Звоните в Киев
Киев
Здоров’я від А до Я
Здоровий спосіб життя
08.11.2013
Текст підготовлено: Алена Кондратенко
Фімоз

фимоз 

Визначення поняття (що це?)

Причини

Механізми виникнення та розвитку (патогенез)

Клінічна картина (симптоми та синдроми)

Діагностика


Лікування

До яких лікарів звертатись

Джерела
 

 

  

Визначення поняття 

Фімоз - природжена або набута вузькість отвору крайньої плоті. Фімоз порушує сечовипускання, негативно впливає на організм, що викликає патологічні зміни сечових шляхів, їх атонію та гідронефроз.

В разі виникненя ускладнення фімозу - утиск голівки статевого члена у вузькому препуціальному отворі, при примусовому відведенні звуженої крайньої плоті за голівку статевого члена (парафімоз), потрібна екстрена допомога. При тривалому парафімозі кровообіг в голівці статевого члена різко порушується і можлива гангрена її тканин. Утиск супроводжується різким набряком голівки статевого члена і крайньої плоті, їх ціанозом. Пальпація болісна.

Повернутись до змісту

 

Причини захворювання

Головними причинами фімозу вважаються:

-  Генетична схильність до формування фімозу в результаті недостатності еластичного компонента сполучної тканини в організмі;

-  Травма статевого члена, в результаті якої можливе формування рубцевої тканини, що призводить до звуження крайньої плоті;

-   Запалення крайньої плоті статевого члена, що також призводить до рубцевих змін і фімозу.

Слід також відмітити, що і сам фімоз є чинником розвитку подальшого звуження крайньої плоті. Річ у тому, що за наявності навіть незначного звуження відбувається постійне травмування листків крайньої плоті при оголенні голівки. Така ситуація особливо характерна в період статевого дозрівання і появі ерекцій. При ерекції відбувається збільшення розмірів голівки і тіла статевого члена, що викликає натягнення крайньої плоті і утворення в ній мікророзривів. В процесі загоєння в місцях мікророзривів утворюється рубцева тканина, не здатна до розтягування, що і веде до прогресу фімозу.

У дитини фімоз зазвичай пов'язаний із запаленням голівки, що називається баланітом або баланопоститом, при залученні до процесу крайньої плоті. За наявності клінічних симптомів і неможливості відтягнути вгору крайню плоть пацієнту старше за сім років радять хірургічне лікування.

У дорослих фімоз викликається різними причинами. Одна з найпоширеніших - баланіт xerotica obliterans, дерматологічне захворювання неясної етіології; при цьому крайня плоть стає товщою і блідне. Для лікування на початку захворювання застосовують потужні стероїдні препарати, поступово переходячи на слабкіші підтримувальні форми. Як правило, досягається лише тимчасове поліпшення, у більшості випадків хвороба прогресує і вимагає хірургічного лікування - видалення крайньої плоті.

Кожен випадок баланіту у дорослого чоловіка може привести до розвитку гострого фімозу, який без лікування набуває хронічного характеру. І навпаки - фімоз сприяє виникненню баланіту, оскільки смегма, що накопичується, легко запалюється. І в тому і в іншому випадку дуже важливо дотримуватися гігієни.

Найпоширинішим інфекційним агентом є Candida albicans, що часто зустрічається при цукровому діабеті; тому необхідно зробити аналіз сечі на цукор. Для лікування використовують місцевий антигрибковий крем.

Анаеробна інфекція проявляється погано пахнучими виділеннями і поверхневою ерозійністю. Добре піддається лікуванню метронідазолом.

Фімоз можуть викликати і інші бактерійні інфекції, такі як сифіліс і рідкісні тропічні інфекції, що передаються статевим шляхом. Про це потрібно пам'ятати за наявності виразок, особливо якщо пацієнт подорожував за кордоном.

Герпетична інфекція може вражати крайню плоть і призводить до її значного набряку і виразок. Антивірусні препарати, такі як ацикловір, прискорюють одужання. У літніх людей чешуйклітинна карцинома статевого члена може призводити до фімозу або розвиватися на його фоні.

Повернутись до змісту

 

 

Механізми виникнення і розвитку захворювання (патогенез) 

Нормальна крайня плоть "склеєна" з голівкою статевого члена до трирічного віку, потім починає відділятися від неї, і до шести років голівка вже виступає за її межі. Проте в будь-якому віці може розвинутися фімоз - звуження крайньої плоті, що перешкоджає повному оголенню голівки статевого члена.

Щоб чітко уявляти собі проблему фімозу, нагадаємо особливості анатомічної будови крайньої плоті "чоловічого органу".

Статевий член складається з тіла, голівки і кореня. Голівка статевого члена прихована шкірою - крайньою плоттю (препуцієм), яка у дорослого чоловіка легко зміщується, оголяючи голівку. Крайня плоть складається з двох листків: зовнішнього, який не відрізняється від шкіри більшості інших ділянок тіла і внутрішнього, ніжного і м'якого, такого, що нагадує слизову оболонку. Між голівкою і внутрішнім листком крайньої плоті є препуціальний простір (інша назва - препуціальний мішок). В цю порожнину виділяється секрет залоз, що знаходяться під крайньою плоттю і утворюють спеціальне мастило (смегму), завдяки якому полегшується ковзання голівки. По нижній поверхні пеніса крайня плоть з'єднується з голівкою вуздечкою крайньої плоті - шкірною складкою, в якій розташовані судини і нерви. На голівці є зовнішній отвір уретри (меатус).

Повернутись до змісту

 

 

Клінічна картина захворювання (симптоми і синдроми). Діагностика захворювання

Фізіологічний фімоз

У новонароджених кавалерів голівка пеніса зрощена з препуцієм своєрідними спайками (синехіями), які не дозволяють вільно виводити голівку. Ця фізіологічна особливість - своєрідний захисний механізм, що дозволяє зменшити вірогідність попадання інфекції в препуціальний простір і розвитку запалення, - і називається фізіологічним фімозом. Для хлопчиків до 3-7 років фізіологічний фімоз - абсолютно нормальний стан! Статистика показує, що у віці 1 року голівка статевого члена відкривається у 50 % хлопчиків, а до 3 років життя - вже у 89 %. Частота фімозу у 6-7-річних дітей складає 8 %, а у 16-18-річних юнаків - лише 1 %. В міру росту голівка члена поступово розсовує препуцій, фізіологічні синехії руйнуються. Ну а в період статевого дозрівання, починаючи з 12-14 років, коли активізуються чоловічі статеві гормони, що роблять тканину крайньої плоті еластичнішою і розтяжною, голівка відкривається повністю.

Фізіологічний фімоз не вимагає ніякого лікування, але зобов'язує батьків звертати пильну увагу на стан зовнішніх статевих органів дитини. Стан голівки статевого члена, крайньої плоті і препуціального мішка (простору) найпростіше контролювати під час щоденного підмивання, а також тоді, коли малюк мочиться. Якщо крайня плоть набрякла і почервоніла, а дитина раз у раз тягнеться ручками до причинного місця (і вже тим більше в тому випадку, якщо ускладнене сечовипускання), необхідно невідкладно проконсультуватися у дитячого андролога, а якщо такого фахівця немає - у дитячого хірурга або уролога.

Патологічний фімоз 

Про фімоз як про медичний діагноз (тобто патологічне звуження крайньої плоті) починають говорити у тому випадку, коли вивести голівку статевого члена не вдається у хлопчика після 6-7 років.

Фімоз, залежно від стану крайньої плоті, може бути атрофічним і гіпертрофічним. При атрофічному фімозі шкіра крайньої плоті дуже тонка, і надзвичайно схильна до мікротравм, в результаті яких утворюються рубці. При гіпертрофічному, препуцій, навпаки, досить товстий, і у вигляді "хоботка" далеко виступає за межі голівки статевого члена.

Крім того, фімоз прийнято розрізняти за ступенями. Залежно від вираженості звуження крайньої плоті, виділяють 4 ступені фімозу:

1 ступінь. У спокійному (розслабленому) стані голівка пеніса оголюється без проблем, а при ерекції для цього потрібно невелике зусилля.

2 ступінь. При ерекції голівка не відкривається зовсім, в спокійному стані - із зусиллям.

3 ступінь. Голівка статевого члена або не відкривається зовсім, або це можливо тільки зі значними зусиллями і тільки в спокійному стані статевого члена, проте проблем з сечовипусканням фімоз при цьому не зумовлює.

4 ступінь. При сечовипусканні спочатку набрякає препуціальний мішок, і тільки потім сеча (тонкою цівкою або по краплях) виділяється назовні. Голівку статевого члена неможливо навіть трохи відкрити.

скільки фімоз дещо утрудняє гігієнічні процедури, при недостатньо ретельному огляді за малюком можливий застій смегми. До нещастя, вона служить відмінним поживним середовищем для бактерій, що, в свою чергу може викликати розвиток запальних процесів. Більше того: при тривалому застої навіть можливе формування щільних утворень - смегмолітів (буквально "каменів із смегми").

Особливо небезпечний фімоз 4-ого ступеня, при якому виникають перешкоди для відтоку сечі. Підвищений тиск в препуціальному мішку у кінці акту сечовипускання, коли знижується тиск в сечовому міхурі, призводить до зворотнього струму сечі і розчиненої смегми по сечовипускальному каналу. Це веде до розвитку інфекційних ускладнень в уретрі.

Взагалі кажучи, головну небезпеку представляє не сам фімоз, а його ускладнення. Найбільш грізним з них є парафімоз - утиск голівки статевого члена звуженою крайньою плоттю в результаті насильницького його відкриття. Це може статися, коли родичі або сама дитина, що називається, "догралися" - оголили голівку, а повернути крайню плоть на місце не змогли. Парафімоз також може статися і в пізнішому віці, при статевому акті або мастурбації. Утиск призводить до набряку голівки пеніса, що на певному етапі робить її зворотнє вправлення неможливим. В результаті порушення кровообігу голівка синіє і стає різко хворобливою. І якщо не надати екстрену допомогу, може виникнути омертвіння (некроз) голівки, що призводить до її ампутації.

Як ви самі розумієте, надати допомогу в цьому випадку може тільки лікар-фахівець. Негайно викликайте "швидку"! Зволікання, як і спроба впоратися з цією проблемою самостійно, загрожує втратою дорогоцінного часу і тяжкими наслідками.

Небезпечним ускладненням фімозу може стати і баланопостит - запалення крайньої плоті і голівки статевого члена. Розвивається він при недотриманні гігієни статевих органів і інфікуванні препуціального простору. Шанс захворіти баланопоститом збільшується у дітей з пониженим імунітетом або на тлі інших інфекційних захворювань. Запалення крайньої плоті характеризується її набряком, почервонінням (гіперемією), болем, гнійними виділеннями з препуціального простору. Результатом запалення може стати рубцеве переродження шкіри крайньої плоті і, як наслідок, подальший розвиток фімозу. Баланопостит є захворюванням, що вимагає невідкладної лікарської допомоги. Лікар вводить спеціальний зонд між голівкою статевого члена і шкірою крайньої плоті, яким акуратно розділяються наявні синехії, за рахунок чого створюються умови для відтоку гною, що скупчився.

Ще одне ускладнення фімозу, що вимагає негайного звернення до лікаря - гостра затримка сечі. Такий стан частіше зустрічається у маленьких дітей і носить рефлекторний характер, як реакція на біль. Дитина впродовж тривалого часу не може помочитися, стає неспокійною, скаржиться на болі в животі і над лоном, де промацується збільшений сечовий міхур. В процесі лікування малюкові дають знеболюючі засоби, роблять очисну клізму (щоб кишковик, переповнений калом, додатково не давив і не ускладнював відтік сечі), а потім роблять теплу ванну з марганцівкою, під час якої дитина пробує помочитися. Якщо це не допомогло, сеча виводиться за допомогою катетера. Ускладненням при фімозі 3 і 4 ступеня також може стати приріст крайньої плоті до голівки. Як правило, спочатку при цьому приростає невелика ділянка, потім площа зрощення розширюється і у результаті крайня плоть приростає до голівки статевого члена на всьому її протязі. При цьому спроби відкрити голівку супроводжуються різким болем і кровотечею. Такий стан не є екстреним, але запускати його не слід. При зрощенні крайньої плоті можливе тільки хірургічне лікування. Але, оскільки при великій ділянці зрощення втручання може бути ускладнене, то чим раніше проблема виявлена, тим легше її усунути.

Повернутись до змісту

 

 

Лікування захворювання 

Розвиток фімозу багато в чому обумовлений генетичною схильністю, тому радикальних заходів профілактики цієї недуги медицина запропонувати не може. Зате можна говорити про профілактику ускладнень фімозу. Тут першу і головну роль грає гігієна.

В період дитинства правильний гігієнічний догляд обмежується щоденним купанням дитини і підмиванням після того, як малюк забруднить пелюшки або памперси. Під час купання під крайню плоть потрапляє вода, яка природним чином вимиває секрет, що накопичився. Не рідше за один раз в тиждень слід мити статевий член і мошонку з милом. Для цього краще використати дитяче мило або спеціальні дитячі засоби для купання. Не рекомендується щоденне застосування бактерицидних миючих засобів або гелів. При частому використанні вони можуть порушити баланс нормального мікробного середовища, необхідного для здоров'я шкіри.

Щоб уникнути інфекції сечовивідних шляхів, дітей слід підмивати спереду назад. Хлопчикам обмивають статевий член, не зрушуючи крайню плоть. Якщо ж ви все ж намагаєтеся (за порадами деяких лікарів) поступово зрушувати шкіру статевого члена і оголяти голівку, то таку процедуру слід виконувати дуже обережно, не заподіюючи анінайменшому болю дитині. Слід пам'ятати, що зона голівки статевого члена містить велику кількість нервових больових закінчень, і грубі маніпуляції на статевому членові можуть привести до психічної травми і страху. Відразу ж після туалету голівки, крайня плоть має бути повернена на місце щоб уникнути розвитку парафімозу.

Гігієна статевих органів повинна стати для хлопчика такою ж щоденною звичкою, як і умивання або чищення зубів. Пізніше, а особливо на початку статевого дозрівання, майбутньому чоловікові необхідно регулярно проходити диспансерні огляди.

Невідкладна допомога

При парафімозі до розвитку некротичних змін в крайній плоті і голівці статевого члена (2-3 год. з моменту утиску) необхідно вправити голівку. Для цього її змащують вазеліном. Вказівним і великим пальцями лівої руки нижче валика препуціального мішка охоплюють статевий член, а трьома першими пальцями правої руки здавлюють голівку і проштовхують через ущемляюче кільце.

Невдала спроба вправлення парафімозу і наявність ознак трофічних порушень є показаннями до госпіталізації в урологічне відділення.

Консервативне лікування

При гіпертрофічному фімозі, якщо відсутні ускладнення, можливе консервативне лікування, яке полягає в поступовому розтягуванні крайньої плоті. Маніпуляція може виконуватися батьками в домашніх умовах. Три рази на тиждень під час купання з відварами трав (череда, ромашка) робиться зміщення крайньої плоті до моменту появи у дитини болю, після чого в препуціальний простір вводиться декілька крапель стерильної вазелінової олії. Тривалість лікування - декілька місяців. Процедуру слід виконувати дуже обережно, щоб уникнути парафімозу. Успіх залежить від наполегливості батьків і вираженості фімозу.

Останніми роками використовується корекція фімозу гормональними мазями, які закладають в препуціальний простір. Вони полегшують розтягування тканини. Лікування проводиться батьками при обов'язковому спостереженні лікаря.

При атрофічному (рубцьовому) фімозі консервативне лікування мало ефективно. В цьому випадку застосовуються хірургічні методи.

Хірургічне лікування 

Показаннями до операції є парафімоз, виражені рубцеві зміни препуція, неодноразові повторення баланопоститу, порушення сечовипускання.

Обрізання (циркумцизія)

Найшвидший і ефективніший спосіб лікування фімозу - це операція під назвою циркумцизія, або обрізання. При цьому втручанні крайня плоть віддаляється, що повністю усуває будь-які проблеми з оголенням голівки статевого члена. Ця операція триває 10-15 хвилин, і як правило, проводиться під загальним наркозом. Крайню плоть відсікають циркулярно (по кругу), зі збереженням вуздечки. Внутрішній і зовнішній листки крайньої плоті зшивають кетгутом (шовний матеріал, який надалі не вимагає зняття швів, оскільки самостійно розсмоктується). Після операції накладається пов'язка з вазеліновою олією. Через декілька годин після цього хірургічного втручання дитина може ходити, відновлюється самостійне сечовипускання. Обрізання показане при будь-якій мірі фімозу.

Протипоказаннями для операції обрізання є баланопостит і парафімоз.

Подовжній розтин крайньої плоті

Ця операція використовується у тому випадку, коли повноцінне обрізання провести неможливо. Як правило, до її допомоги звертаються при двох видах ускладнень фімозу - при гострому баланопоститі і при парафімозі. У першому випадку до подовжнього розтину крайньої плоті прибігають через те, що для відкриття запаленої голівки статевого члена не можна провести обрізання, оскільки інфекція може привести до неспроможності швів. Ну а при парафімозі, коли гостре порушення кровообігу не дозволяє провести повноцінне обрізання, подовжній розтин крайньої плоті залишається єдиним способом "розняти" кільце, що стискає голівку статевого члена. До речі, і в тому і іншому випадку після закінчення гострого періоду (тобто коли найстрашніше вже позаду) лікарі можуть порекомендувати виконати обрізання, яке матиме вже не лікувальне, а косметичне значення.

Повернутись до змісту

 

 

До яких лікарів звертатися при виникненні захворювання

Уролог

Андролог

 

 

Використана література

1. Неотложная скорая медицинская помощь: Руководство для врача Под общей ред. проф. В.В.Никонова Электронная версия: Харьков, 2007. Подготовлена кафедрой медицины неотложных состояний, медицины катастроф и военной медицины ХМАПО.

2. http://www.health-ua.org

3. http://www.lvrach.ru

4. http://www.med2000.ru

 

Повернутись до змісту

 





Вверх